Я звільнений із полону

Юридичні моменти, на які варто звернути увагу після звільнення з полону, для того щоб свідчення вчинення воєнних злочинів були зафіксовані, а постраждалі претендували на захист від держави.

Одним із ключових доказових елементів, що підтверджують факт і наслідки перебування в полоні, є медична документація. Тому важливо забезпечити наявність повного комплекту медичних висновків, результатів обстежень та записів про стан здоров’я звільненої особи. Дана документація дозволяє підтвердити стан здоров'я особи після утримання та зафіксувати фізичні наслідки того, що відбувалось під час полону.

Отримати від органів, які займаються питаннями ведення обліку та переговорів щодо звільнення військовослужбовців з полону та цивільних затриманих, офіційні дані у вигляді листа за підписом керівника чи іншої уповноваженої особи від цих органів, де будуть зазначені дані про термін перебування в полоні та звільнення.

Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими

Адреса: вул. Спаська, 37, м. Київ, 04070
Ел. пошта: [email protected]
Телефон: 0 800 300 529

Об’єднаний Центр з пошуку та звільнення полонених при Службі Безпеки України

Адреса: вул. Ірининська, 4, м. Київ
Ел. пошта: [email protected]; [email protected]
Телефони: +380 44 321 11 21, +380 98 321 11 21, +380 67 650 83 32 (WhatsApp, Telegram, Viber)

Державне підприємство «Український Національний центр розбудови миру» (Національне інформаційне Бюро)

Адреса: вул. Є. Коновальця, 36-Б, літ. А2, м. Київ, 01133
Ел. пошта: [email protected]
Телефони: 1648 (Україна); +380 44 287 81 65 (для дзвінків з-за кордону)
Вебсайт: https://nib.gov.ua

Досудове розслідування

З’ясувати ситуацію з досудовим розслідуванням у правоохоронних органах. Під час перебування в полоні родичі затриманого, чи інші особи, яким відомо про факт перебування в заручниках, зверталися до поліції або СБУ із заявою про злочин. На підставі заяви про злочин відкривалося кримінальне провадження.

Якщо достовірні дані про долю особи були відсутні, то відомості до ЄРДР вносилися за статтею 115 КК України (Умисне вбивство). Кваліфікація за даною статтею надавала можливість слідчому відразу отримати ДНК-дані родичів зниклого безвісти, чи провести інші слідчі дії.

Якщо були достовірні дані про те, що особа жива, то кримінальні провадження порушувалися за статтями 146, 146-1, 147 КК України (містять відповідальність за незаконне позбавлення волі, викрадення людини, насильницьке зникнення, утримання заручників). Також кримінальні провадження могли реєструватися за статтями 110 КК України (посягання на територіальну цілісність України) або 438 КК України (воєнні злочини).

Розпочавши досудове розслідування, слідчий був зобов’язаний оголосити особу в розшук. Після звільнення з полону слідчий має самостійно, через родичів, чи заявників, вийти на зв'язок зі звільненою з полону особою. Якщо слідчий цього не робить, то звільненій особі, після лікування та проходження реабілітації, доцільно самій зконтактувати зі слідчим.

Необхідно проконтролювати, щоб звільнену особу зняли з розшуку та наполягати на визнанні потерпілим від злочину, отриманні пам’ятки про права і обов’язки, бути допитаним за фактом порушень, що відбулися в полоні. Закриття кримінального провадження після звільнення особи з полону на підставі лише факту появи зниклої особи є безпідставним, оскільки злочин не був розкритий — не було встановлено, затримано, винесено вирок особам, які вчиняли злочин над заявником.

Статус потерпілого та допит

Бути визнаним потерпілим та допитаним у Головному слідчому управлінні СБУ (вул. Володимирівська, 33, м. Київ, 01601, тел. (044) 256-99-91, ел. пошта: [email protected]), регіональних управліннях СБУ або інших слідчих органах, які здійснюють розслідування у кримінальному провадженні за фактами порушення законів та звичаїв війни, утримання в заручниках, катування, жорстокого та нелюдського поводження.

Зібрані в рамках досудового розслідування докази використовуються для притягнення військового керівництва та військовослужбовців збройних формувань РФ та НЗФ «Л/ДНР» до відповідальності — в українських судах та на міжнародному рівні, наприклад у Міжнародному кримінальному суді.

Соціальний і правовий захист

У 2022 р. було прийнято закон «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей». В законі закріплено право на медичне обстеження і допомогу відразу після звільнення; психологічну допомогу; списання відсотків за кредитами і штрафів податкової для ФОП; заборонено звільняти з роботи під час полону.

Особам, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членам їх сімей передбачено: одноразову державну грошову допомогу (при поверненні з полону), щорічну державну грошову допомогу, відшкодування витрат на професійну правову допомогу.

Міністерство розвитку громад та територій України

Для отримання грошової допомоги потрібно звернутись до Міністерства розвитку громад та територій України. Міністерством визначена Комісія, функцією якої є перевірити всю надану інформацію та надати підтвердження факту позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України для здійснення відповідної виплати.

Адреса: проспект Берестейський, 14, м. Київ, 01135
Ел. пошта: [email protected]
Телефони: +380 44 351 48 70; +380 44 351 41 58; +380 44 351 49 40; +380 97 901 55 71 (WhatsApp, Viber)

Порядок від 1 січня 2026 року

З 1 січня 2026 року також діє «Порядок проведення першочергових заходів з підтримки цивільних осіб, постраждалих у зв'язку з позбавленням особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2025 р. № 1775. Цей механізм розрахований на цивільних, стосовно яких факт позбавлення особистої свободи ще не встановлено, і дозволяє отримати підтримку одразу після повернення на підконтрольну Україні територію — незалежно від того, відбулося звільнення в межах офіційного обміну чи самостійно.

У межах вказаного Порядку передбачені: оцінка потреб, забезпечення предметами першої необхідності, супровід до медичних закладів, медична, психологічна та реабілітаційна допомога, безоплатна первинна правова допомога, сприяння у відновленні документів, тимчасове житло за потреби, а також одноразова грошова допомога у розмірі 50 000 грн (заява подається до Мінрозвитку; орієнтовний строк розгляду — 30 робочих днів).

Ця виплата не позбавляє права надалі звернутися за встановленням факту позбавлення волі за Законом № 2010-IX і отримати передбачені ним 100 000 грн одноразово та щорічну допомогу в такому ж розмірі; водночас особам, які вже отримали виплату за Законом № 2010-IX, повторно 50 000 грн за новим Порядком не нараховується. Заяви осіб, інформація про яких відсутня в Об'єднаному центрі з координації пошуку та звільнення військовополонених (насамперед тих, хто повернувся поза офіційними переговорними процесами), розглядає окрема міжвідомча комісія при Мінрозвитку.

Документування свідчень

Паралельно з правоохоронними органами збиранням свідчень для МКС чи інших міжнародних судових органів чи механізмів щодо воєнних злочинів займаються правозахисні організації/документатори. Звільнена з полону особа вправі сама вирішувати, кому та яку кількість разів надавати свідчення. Водночас кількість наданих свідчень, їх повнота, достовірність та якість документування буде впливати на прийнятність доказів у суді. Тому важливо, щоб свідчення були максимально детально і глибоко задокументовані одним документатором чи організацією та були представлені на рівні одного судового органу.

Інші механізми захисту

Універсальна юрисдикція. Правоохоронні чи інші компетентні органи влади інших держав, що застосовують принцип універсальної юрисдикції, дозволяють державі притягати до відповідальності за міжнародні злочини незалежно від місця їх вчинення, громадянства підозрюваного або потерпілих — наприклад, якщо особа перебуває на території держави, яка застосовує вказаний принцип (Німеччина, Литва тощо), вона може звернутися до правоохоронних або судових органів цієї держави з заявою про міжнародний злочин, вчинений проти неї.

Реєстр збитків. Реєстр збитків, створений в рамках міжнародного компенсаційного механізму для України, призначений для обліку всіх прийнятних заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих внаслідок агресії Російської Федерації в Україні або проти України. Порядок та вимоги до подання заяви містяться на сайті реєстру та порталі «Дія»; подання можливе в електронній формі через портал «Дія».

Європейський суд з прав людини. З 16 вересня 2022 року Росія більше не входить до Ради Європи та Європейського суду. Це означає, що подати заяву можуть лише ті, у кого порушення відбулося до 16 вересня 2022 року, і хто не пропустив чотиримісячний строк для звернення щодо нього. Окрім того, починаючи з весни 2022 року Росія не відповідає на запити Суду.

Важливо усвідомлювати, що основними завданнями національного та міжнародного правосуддя щодо найтяжчих міжнародних злочинів, окрім сатисфакції жертвам, є насамперед встановлення і притягнення винних до відповідальності.