Стигматизація щодо сексуального насильства пов’язаного з конфліктом

Сексуальне насильство, пов'язане з конфліктом (СНПК) – це злочин, незалежно від статевої приналежності, передбачуваної або істинної гендерної ідентичності чи сексуальної орієнтації особи, є порушенням прав людини, закріплених на міжнародному рівні.

Особи, які пережили сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, часто не повідомляють в правоохороні органи про перенесене сексуальне насильство і утримуються від звернення за психологічною чи іншого роду допомогою. Більшість причин замовчування злочинів СНПК, пов’язані з поширеними соціальними нормами та уявленнями у суспільстві, культурними заборонами та страхом громадського засудження. Тому, для зменшення стигматизації, потрібно працювати не тільки з самою постраждалою особою, але й з суспільством в цілому.

Причини замовчування злочинів СНПК постраждалими:

• відчуття сорому та провини за пережитий досвід;
• побоювання щодо недотримання приватності та конфіденційності;
• страх руйнування стосунків в родині;
• втрати поваги в суспільстві;
• потреба витіснити болісні спогади з пам’яті аби не травмувати себе і близьких;
• невіра у правосуддя, що кривдники будуть знайдені та покарані;
• брак ресурсів, аби розпочати довгу і виснажливу боротьбу за правосуддя

Складовою подолання стигматизації в суспільстві щодо СНПК є психоедукація, як пояснення і донесення до людей необхідної інформації про сексуальне насильство під час війни, його мотиви, цілі і руйнівні наслідки для самих постраждалих, їхніх сімей і громади та інформування і навчання як варто себе поводити, розмовляти (що говорити, чого не говорити) з особами, які пережили СНПК і членами його сім’ї.

З яких мотивів застосовується СНПК в місцях несвободи та на окупованих територіях?

• Отримання інформації;
• Отримання зізнання;
• Каральний метод;
• Спосіб приниження та залякування;
• Примушення до покори та лояльності;
• Створення атмосфери суцільного насилля та безпорадності;
• Підрив базових для спільноти принципів довіри один до одного, надії, гідності.

Наслідки СНПК можуть бути фізичні та психологічні. Психологічні наслідки застосування СНПК виникають не тільки у особи, що пережила СНПК, але й у членів його родини, близького кола спілкування, громади, де застосовувалося СНПК і суспільства в цілому.

Психологічні наслідки у особи, яка пережила СНПК можуть включати: втрату самоповаги, депресію, розпач, тривожність, агресію (у тому числі бажання помститися), сором, відчуття приниження, роздратування, повторювані спогади, кошмарні сновидіння, почуття провини, емоційне заціпеніння, певну соціальну ізоляцію від соціуму, страх перед певними категоріями осіб, що нагадують про злочинців, порушення сну та харчування, підвищене вживання алкоголю та наркотиків, повну або часткову втрату інтересу до сексуального життя, суїцидальні нахили.

Рідні і близькі особи, яка пережила СНПК, мешканці громади де масово застосовувалося СНПК, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи, що організовують та надають соціальну, медичну, психологічну допомогу, представники громадських об’єднань, які надають підтримку постраждалому від війни населенню, посадові особи, які долучені до розслідувань кримінальних проваджень щодо СНПК, представники медіа мають пройти навчання та володіти необхідними знаннями для запобігання ретравматизації. Ретравматизація відбувається, якщо якісь фактори в зовнішньому середовищі нагадують про травматичну подію, і людина ніби переживає її повторно через відкриті спогади.

Основні правила спілкування людьми, які пережили СНПК та членами їх сімей:

• поважати конфіденційність і не розголошувати відомі відомості;
• не розпитувати про подію, але вислухати якщо людина сама розповідає вам;
• контролювати прояв власних надмірних емоційних реакцій;
• не варто говорити: “Я розумію”, “Усе пройде, забудеться” тощо;
• проінформувати куди людина може звернутися за допомогою, але не наполягати на негайному зверненні, краще залишити контакти для отримання допомоги;
• повага персонального простору людини;
• зберігати фізичну відстань, якщо і допускається рукостискання, обійми то зі згоди;
• повага до вибору і збереження контролю;
• підтримка у прийнятті рішень.

Юридичні процедури можуть підтримувати процеси зцілення. Вони можуть бути механізмом для спрямування злості та гніву за скоєння злочину СНПК, сприяти солідарності у намірах запобігти подібним випадкам насильства в майбутньому. Засудження злочинця часто допомагає відновити відчуття безпеки та миру. Але не потрібно переконувати тих, хто не бажає повідомляти в правоохороні органи про перенесене сексуальне насильство .

Телефони підтримки ГО “Блакитний птах” працюють з 10-00 до 19-00 (крім вихідних). З питань соціальної підтримки, медичної допомоги +380663621485 Психологічна допомога +380950162622; +380505094049 Юридична допомога +380509375370 Світлина автора Premium_shots - The “Civil Society Promoting Resilience in Ukraine” project is implemented in partnership with Digniti and supported by the Ministry of Foreign Affairs of Denmark